Осушення боліт

Болота й заболочені землі будучи своєрідними й багато в чому цінними природними комплексами є мало придатними для життя й роботи людини. Достатньо згадати їх важку прохідність, хмари комарів і гнусу в літній період.

Здавна в усьому світі проводилися работи по осушенню (штучному зниженню рівня ґрунтових вод) боліт і заболочених земель

В Україні осушення зазнала головним чином територія Полісся.

Значення осушення боліт:

1 – При правильному проведенні осушувальної меліорації (наприклад, при недопущенні „переосушки” земель) досягається висока продуктивність сільськогосподарських і лісових угідь. А саме з’являється можливість розвивати високопродуктивне сільське господарство (вирощувати кормові, зернові, овочеві культури, використовувати осушені території під сіножаті та пасовища).

При „пересушці” ж відбувається швидка деградація земель: виснажуються запаси органіки, які містяться у торфовищах, рослини відчувають дефіцит вологи, посилюється небезпека пожеж, як це неодноразово бувало в посушливі роки на Поліссі і в Мещері.

Пожежі у торфовій товщі небезпечні, вони поширюються під земною поверхнею, і їх надто важко загасити. Пожежі на торфовищах можуть тривати багато місяців.

2 – Розробка торфових родовищ - промислового скупчення торфу.

Торф використовується:

- як паливо (у вигляді торфових брикетів, були збудовані на базі

використання торфу як палива));

- у сільському господарстві (як добриво);

- у хімічній промисловості (виробляють торфову смолу (бітум) – складну суміш хімічних сполук (фенолів та їх ефіри, парафіни, воски та ін), аміак, торфовий віск (застосовується для модельних складів точного лиття, просочування електродів тощо), торфовий кокс (сировина для агломерації залізних руд) та ін.);

- у харчовій помисловості (виробництво винного спирту (з моху));

- у будівництві (як будівельний матеріал);

- як теплоізоляційний матеріал;

- у медицині (торфолікування – вид грязелікування (аплікації з торфу підігрітого до температури 42-52 °С, який відповідає певним вимогам)).

Особливості впливу боліт та наслідків їх осушення на стік річок:

- із заболочених територій, через випаровування і транспірацію, в річки стікає менше води ніж з незаболочених;

- в результаті осушення, випаровування зменшується і відповідно збільшується стік річок;

- в зоні достатнього зволоження збільшення середнього стоку після осушення боліт відбувається внаслідок спрацювання вікових запасів підземних вод;

- весняний стік після осушення боліт в одних випадках збільшується, а в інших зменшується;

- болота в цілому не сприяють збільшенню меженного стоку, тому що влітку з них випаровується багато вологи, а поверхневий стік при цьому зменшується.

Загалом же вплив боліт на стік річок не однозначний. У зоні достатнього та надмірного зволоження болота практично не впливають на норму річного стоку і знижують максимальний стік річок. болотні масиви, де значні площі зайняті озерами, сприяють регулюванню стоку річок. За наявності болотних масивів у районах недостатнього зволоження річковий стік зменшується порівняно з незаболоченими водозаборами. Значне осушення боліт негативно впливає на малі водостоки.

Невдалі, у багатьох випадках, спроби осушення земель посилили позиції тих, хто виступає проти цього виду меліорації. Однак світовий досвід, у тому числі Фінляндії, Швеції, США, Канади, свідчить про те, що людству не обійтись без осушення боліт і заболочених земель. Але такі заходи повинні узгоджуватись із збереженням певного проценту території, зайнятої цими унікальними природними комплексами.